Село Брустури відвідав народний депутат України Юрій Соловей. (+Відео)
15 грудня в селі Брустури відбулася зустріч жителів села які виступають проти об’єднання в Космацьку ОТГ з депутатом Верховної Ради України Юрієм Солов’єм та депутатом обласної ради Дмитром Дзвінчуком.
Зустріч розпочалася на дуже високій ноті. Люди в зв’язку з тим, що політики такого рівня дуже рідко відвідують простих смертних, як правило, перед виборами і коли зростає незадоволення людей станом речей у селі хотіли виговоритися. Після кілька хвилинної словесної перепалки ні про що, розмова набрала конструктиву. У своєму виступі Юрій Соловей розповів присутнім про перваги входження в ОТГ і пообіцяв, що у 2017 році Космацькій ОТГ буде виділено кошти в розмірі 10 млн. гривень, які за рішення депутатів ОТГ можуть бути направлені на капітальний ремонт дороги в селі Брустури. Також високопосадовець запевнив людей в тому, що в жодному разі сільська школа в Брустурах не буде закриватися. Хочеться зазначити, що як і в кожній демократичній країні стовідсоткової згоди з тим чи іншим рішенням не може бути, а тим більше в такому питанні, як об’єднання громад. Поспілкувавшись з жителями села, як і з тими що підтримують об’єднання,так і з їхніми опонентами я дійшов наступного висновку. 1. В людей дійсно було недостатньо інформації про плюси і мінуси такого об’єднання, але це проблема загальнодержавного рівня. Бо дійсно по телебаченні чи радіо інформації щодо територіальної реформи дуже мало. І якщо до цих людей донести інформацію про дійсний стан речей, противників об’єднання стало б набагато менше, але все ж таки хто хотів отримати інформацію той її отримував. 2. Хто б що не говорив але серед противників є і такі, як погана теща «НЕЗНАЮ ЯК, АЛЕ ЗНАЮ ЩО НЕ ТАК» і ніяких доводів вони слухати не хочуть і правда в них одна «в Космачі погані люди», «ми хочемо щоб центр громади був у Брустурах», «в Космачі шістнадцять депутатів, а в нас п’ять і вони нічого не зможуть вирішити», «Дороги нам не треба» і тому подібне. Від себе особисто хочу додати те, що ми вже топчимося на місці 25 років і сьогодні з’явився реальний шанс зробити крок вперед. Не потрібно чекати що після об’єднання в кожну сім’ю добрий вуйко принесе по мішку грошей. Ми всі разом повинні закочувати рукави і працювати не тільки на своєму господарстві,але й у своєму селі, та не бути байдужими до проблем села. Не соромитися робити зауваження тим хто викидає сміття в річку, хто не дотримується елементарних правил поведінки в суспільстві незважаючи на те чи це брат, сусід чи зовсім незнайома людина. P.S. Якщо кожний з нас зрозуміє що зміни в державі, в селі залежать від бажання змінюватися кожного з нас. Розмовляймо, проводім дискусії, задаваймо запитання, але і учімося слухати та аналізувати почуте. І на завершення хочу звернутися до старшого покоління словами «не дивіться на свою малу батьківщину як на землю своїх батьків на якій ви хотіли б померти. Дивіться на неї як на землю своїх дітей де будуть жити ваші нащадки», майбутнє держави в об'єднаних громадах.. Тому шануймося, бо ми того варті.
