Чи може залишити працівник надміру виплачену суму заробітньої плати собі?
У березні 2019 року бухгалтер виявив помилку, якої припустився, нараховуючи працівникам зарплату за січень – лютий 2018 року чи раніше. Через цю помилку працівникові було переплачено зайві кошти. Чи можна утримати із зарплати працівників надміру виплачену суму?
Утримуємо із зарплати працівників надміру виплачену суму Увага:
наказ — основний розпорядчий документ, що його видає керівник підприємства, організації чи установи на правах єдиноначальності і в межах своєї компетенції.
Коли керівник має право відрахувати із зарплати працівника кошти, аби повернути зайво виплачені йому внаслідок лічильної помилки суми? - Він може видати наказ (розпорядження) про відрахування неправильно нарахованої суми не пізніше одного місяця від дня спливу строку з дня виплати. Для відрахування таких сум згода працівника не потрібна. Його заперечення також не можуть перешкодити відрахуванню. На цьому наголошує Мінсоцполітики у листі від 23.10.2009 № 248/06/189-09. Якщо зазначений строк пропущено, роботодавець позбавляється права стягнути з працівника зайво виплачену суму зарплати. Від одного місяця до року роботодавець може звернутися до суду і спробувати через суд зобов'язати працівника повернути надмірно виплачені кошти.
Верховний суд роз'яснив права громадян у спірних ситуаціях з нарахуванням коштів на рахунку.
"Він розмежував два поняття. Якщо помилку допустив банк і нарахував на зарплатну картку більше грошей, то він має право відкликати ці кошти. Але у випадках, коли помиляється вже не банк, а безпосередньо роботодавець (його бухгалтерія), і нараховує співробітникові більше встановленого за відсутності в розрахунку помилки, то людина сама може вирішувати - добровільно повернути зайве, або залишити собі. За чинним законодавством, вона має на це право.» Це і наголошується в рішенні ВСУ
При цьому людина не зможе залишити собі гроші, якщо в суді доведуть, що помилку навмисно допустив бухгалтер компанії під впливом насильства або обману.
У п. 24 Пленуму ВСУ від 24.12.99 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснюється, що При вирішенні спорів, пов'язаних із застосуванням ст.127 КЗпП ( 322-08 ), суди мають враховувати:
1) вимоги про повернення працівником авансу, виданого в рахунок заробітної плати, і сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, а також погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження, переведення до іншої місцевості чи на господарські потреби, розглядаються судами в тому разі, коли роботодавець не має можливості провести відрахування із заробітної плати у зв'язку з тим, що працівник оспорює підстави і розмір останнього, або минув місячний строк для видання відповідного наказу (розпорядження), або з інших причин.
До лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору;
2) не утримані при звільненні суми за невідпрацьовані дні використаної працівником відпустки не можуть бути стягнені з нього судом у тому разі, коли трудовий договір припинено з підстав, зазначених у пунктах 3, 5, 6 ст. 36, пунктах 1, 2, 5 ст.40 КЗпП, а також при направленні на навчання та у зв'язку з виходом на пенсію.
Роботодавець може звернутися із зазначеними вимогами до суду стосовно до правил ч.2 ст.233 КЗпП протягом одного року з дня виникнення права на відрахування відповідних сум.
На сьогоднішній час в Єдиному держреєстрі судових рішень зафіксовано близько 15 тис. справ на предмет безпідставно отриманих коштів.
Підсумовуючи викладене можна з упевненістю сказати, що якщо роботодавець помилково нарахував працівнику зайву надбавку до зарплати і виявив це після спливу однорічного терміну працівник може не повертати ці кошти роботодавцю.
